Содержание
Саме про це публікації, які розмістила у своєму блозі у ФБ Ірина Троцька, медичний директор Сумського обласного медичного центру інфекційних хвороб та дерматології ім. З.Красовицького. Ірина Олександрівна каже, що узагальнила в них інформацію з відкритих джерел, додавши до неї свої роздуми та спостереження.
Мабуть, особливо цінно те, що подібні рекомендації надає не вузькоспеціалізований дієтолог, а лікар загальної практики та інфекціоніст, який кожного дня стикається з захворілими на коронавірус і робить ті чи інші узагальнення, виходячи з власного досвіду. Крім того, що це дуже корисна інформація, вона ще й чудово викладена. Втім, переконайтеся самі.
Чесно кажучи, КОВІД вже неабияк набрид. Але що вдієш, він, як і раніше, залишається в тренді – йому, на відміну від багатьох, чудово вдається бути продуктивним і, не зупиняючись на досягнутому, розвиватися далі. Тому вкотре повертаюся до цієї теми. Але дозволю собі змінити акценти.
Зазвичай, ми зосереджені на вірусі. Але справа не стільки в його різноманітних варіантах, скільки в самому макроорганізмі, тобто в нас з вами. Тож від чого залежить стійкість нашої геніальної і водночас у чомусь тупуватої імунної системи? Звісно, робота імунітету визначається генетикою. Водночас, багато залежить саме від зовнішнього середовища, горезвісного життєвого досвіду не менше, ніж від спадковості.
І тут легких шляхів немає – тільки здорова їжа, здоровий спосіб життя, режим сну та відпочинку, активність, свіже повітря і навіть те, наскільки людина стежить за зубами – це визначає стан імунної системи більшою мірою, ніж гени. І те, що продається в аптеках, імунітет не підвищує, можна туди навіть не бігти. За винятком хіба що деяких вітамінів, у разі авітамінозу (D, наприклад) та мінералів. Тож якщо коронавірус надовго, то нам уже настав час замислюватися про способи співіснування з ним і переглянути пріоритети.
«Ми те, що ми їмо» – такого висновку дійшли ще давньогрецькі мудреці. Ну, а якщо серйозно, як цього і вимагає нинішня ситуація, то справді, від харчування багато в чому залежить, чи знайдуться в організмі сили протистояти вірусу і як швидко відбудеться реабілітація після одужання. Тож саме про харчування ми і поговоримо в першу чергу, тим більше питання це стає ще більш актуальним серед і після тривалих новорічних застіль.
Почнемо, мабуть, із питного режиму
Рідину необхідно використовувати у достатній кількості. Зволожені слизові оболонки – це перший бар’єр на шляху вірусу. Чітких рекомендацій щодо кількості води, яку має випивати людина, немає. Занадто багато факторів впливають на цю величину. Але соціальні мережі продовжують бомбардувати одкровеннями, що, мовляв, випиваючи певну кількість літрів води на день, ви відчиняєте секретні двері до чудового здоров’я. І буде вам щастя.
У Лондоні, наприклад, тим, хто щодня користується метро, рекомендують завжди мати із собою пляшку води. Школярам радять приносити воду на уроки. І рідкісна офісна нарада обходиться без глека з водою, що велично височіє в центрі столу. Проте більшість експертів сходяться на тому, що не потрібно води більше, ніж просить організм. Тобто пийте за потребою, або як вам заманеться. Для тих, кому спокійніше, коли дотримуються офіційні рекомендації – ось порада фахівців британської Національної системи охорони здоров’я: пити від шести до восьми склянок (по 240 мл) рідини на день, включаючи напої без цукру, у тому числі – чай та каву. Хоча, звичайно, найздоровіший варіант – звичайна фільтрована, ну, або бутильована вода.
Споживання завеликої кількості рідини іноді стає причиною зниження концентрації натрію в крові. Це може призвести до набряків, оскільки організм намагатиметься відновити рівень натрію. Єдине, що може бути корисним для вашого здоров’я, коли ви п’єте більше води, ніж потрібно – ви витрачаєте додаткові калорії, частіше бігаючи в туалет.
І ще один важливий момент. Коли ми старіємо, наш природний механізм спраги стає менш чутливим. Ми більш схильні до зневоднення, ніж у молодості. У літньому віці нам треба бути уважнішими до споживання рідини, щоб не допускати зневоднення.
А що соки, адже свіжий сік із фруктів став основою багатьох дієт? Чи можна його пити без особливих обмежень? Справа в тому, що з фруктового соку клітковина переважно видалена. І тому, на відміну від фруктів, фруктоза в соках зараховується до вільних цукрів, таких самих, як і ті, що містяться, наприклад, у меді або додаються в їжу.
У зв’язку з цим Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим споживати не більше 150 мл фруктового соку на день.
«Алкоголь у малих дозах нешкідливий у будь-якій кількості». (Михайло Жванецький. – Ред.) Проте все ж таки відмова від алкогольних напоїв також позначиться благотворно на стані імунітету. Незалежними дослідженнями доведено, що люди, які схильні до пияцтва і мають алкогольну залежність, вдвічі частіше заражаються SARS-CoV-2, ніж ті, хто зовсім не вживає алкоголь.
Тому виключіть вживання алкоголю, особливо міцного, як профілактику або лікування коронавірусної інфекції COVID-19. І, як закликав Володимир Семенович (Висоцький): «Пейте воду, воду, господа!»
Ми маємо майбутнє. І воно записане не в таємних книгах, а в нашому меню
Продовжимо говорити про харчування. Правильне, корисне харчування, яке допоможе нашому імунітету впоратися з будь-якою пошестю, зокрема й «коронованою».
Отже, все, що людина їсть, впливає насамперед на її мікробіоту, тобто на мікроорганізми, які живуть у кишечнику. Саме тут знаходиться 80% нашого імунітету і саме тут виробляються імуноглобуліни, які нейтралізують віруси та бактерії, що потрапили в організм. Отже, на здоров’я слизової оболонки, від якої залежить імунітет, впливає наша мікробіота. Якщо розгорнути весь цей ланцюжок в інший бік, виходить, що все, що ми їмо, безпосередньо впливає на імунітет.
Таким чином, щоб підвищити імунітет, нам потрібно максимально балувати нашу мікробіоту, створюючи для неї чудові умови. Щоб вона жила, розвивалася і не давала спуску шкідливим (патогенним) мікробам. А ключ до здорової мікробіоти та хорошого імунітету – різноманітне харчування, багате на клітковину, білки, жири, складні вуглеводи. Для цього фахівці радять незалежно від пори року, у великій кількості вживати овочі, фрукти, ягоди, зелень, цільнозернові продукти. Справа в тому, що вживання клітковини сприяє підтримці нормальної мікрофлори. Крім того, овочі, фрукти, ягоди багаті поліфенолами, пектином, вітамінами різних груп. До речі, в зимовий період хорошим варіантом харчування є заморожені фрукти та овочі – вони довго не псуються і часто схожі за своїм поживним складом зі свіжими продуктами. Тому намагайтеся їсти мінімум 500 г різнокольорових овочів на добу та мінімум 150 г зелені, салатів.
Активність щодо вірусів показав кверцетин. Він міститься в зеленому та жовтому перці, спаржі, вишні, каперсах. Рекомендується включити до раціону капусту, у т. ч. броколі, червоні та зелені водорості, імбир, часник, цибулю. І куркуму, діюча активна речовина якої – куркумін – вважається імунним стимулятором і має протизапальні властивості. У деяких країнах куркуму навіть приймають як жарознижувальне: порошок розчиняють у гарячому молоці, яке отримало назву «золоте молоко». Для здоров’я шлунково-кишкового тракту необхідні також цикорій та топінамбур за рахунок вмісту в них інуліну.
Для підтримки нормальної мікрофлори кишечнику корисно вживати кисломолочні продукти (кефір, домашній йогурт тощо), які є до того ж чудовим джерелом кальцію, вітамінів, мікроелементів і позитивно впливають на природну кишкову флору за рахунок вмісту лактобацил.
