Содержание
Фрази «потрібно облаштувати офіс на 12 людей» недостатньо, щоб правильно підібрати меблі. Дванадцять менеджерів, які переважно працюють за ноутбуками, бухгалтерія з великою кількістю паперових документів і команда архітекторів або конструкторів — це три різні завдання. Кількість працівників однакова, але потрібна площа стільниць, системи зберігання, розташування робочих місць і навіть вимоги до проходів можуть суттєво відрізнятися.
Тому меблі для офісу під конкретне приміщення варто починати підбирати не з окремих позицій каталогу. Спочатку потрібно зафіксувати розміри офісу, кількість людей і те, як саме вони працюють. Після цього стає зрозуміло, де потрібні окремі столи, де доречна бенч-система, скільки місця відвести під документи, чи потрібна окрема переговорна зона і який резерв залишити для розширення команди.
Для цього не обов’язково одразу замовляти виїзд спеціаліста з рулеткою. У багатьох випадках вихідні дані для першої 3D-розстановки можна зібрати самостійно приблизно за 15 хвилин. Наприкінці статті є проста послідовність дій: достатньо аркуша паперу, рулетки та телефона.
Спочатку з’ясовуємо, як працюють люди
Починати планування тільки з площі приміщення небезпечно. У кімнаті фізично можуть поміститися десять столів, але це ще не означає, що десять людей зможуть за ними нормально працювати. Потрібно врахувати не лише габарити меблів, а й обладнання, документи, рух людей та взаємодію між співробітниками.
Робоче місце визначає не посада, а сценарій роботи
Для співробітника з ноутбуком і мінімумом паперів може бути достатньо відносно компактної робочої поверхні. Якщо використовуються два монітори, стаціонарний комп’ютер, телефон, документи та інше обладнання, вимоги вже інші. А коли людина одночасно відкриває кілька папок, договорів, каталогів або креслень, економія декількох десятків сантиметрів стільниці швидко стає незручною.
Особливо це помітно в роботі архітекторів, дизайнерів та конструкторів. Аркуш А1 має розмір 594×841 мм. Його потрібно не просто покласти на стіл: поруч можуть залишатися монітор, клавіатура, миша, блокнот та інші документи. Якщо двоє співробітників повинні одночасно дивитися один комплект креслень, робити позначки або обговорювати матеріали, потрібно передбачити ще й зручну спільну робочу поверхню.
Тому перед вибором столів корисно відповісти на прості питання:
- працівник використовує ноутбук чи стаціонарний комп’ютер;
- потрібен один монітор чи два;
- скільки паперових документів одночасно знаходиться в роботі;
- чи використовуються великі креслення, зразки, каталоги або інші габаритні матеріали;
- чи потрібно кільком співробітникам регулярно працювати над одним документом або проєктом;
- що має постійно знаходитися безпосередньо біля робочого місця.
Коли потрібні окремі столи, а коли — бенч-система
Бенч-система об’єднує кілька робочих місць в одну конструкцію. Вона дозволяє компактніше організувати групу столів і добре підходить командам, які постійно взаємодіють. Але використовувати бенч тільки як спосіб розмістити якомога більше людей на меншій площі — сумнівна логіка.
Спочатку варто зрозуміти характер роботи. Якщо співробітникам потрібно часто обговорювати спільні завдання, передавати документи або працювати в одній команді, групове розташування може бути зручним. Якщо робота потребує концентрації, телефонних розмов або більшої приватності, окремі столи чи візуальне зонування можуть виявитися доречнішими.
Важлива й можливість змін. Якщо через пів року планується додати два робочі місця, це краще врахувати до першої закупівлі. Модульна серія меблів дозволяє доповнювати офіс столами, тумбами, шафами та іншими елементами без необхідності заново облаштовувати весь простір.
Зберігання потрібно рахувати, а не додавати «про запас»
Велика кількість шаф не робить офіс автоматично зручнішим. Спочатку варто розділити те, що співробітнику потрібно протягом робочого дня, і те, що може зберігатися централізовано. Для поточних документів іноді достатньо мобільної або приставної тумби. Папки, до яких звертаються кілька разів на місяць, немає сенсу тримати біля кожного столу.
Для бухгалтерії, юридичного відділу чи іншої роботи з великим обсягом фізичної документації ситуація інша. Тут потрібно приблизно оцінити кількість папок і формат зберігання, визначити оперативний та архівний обсяг. Тоді можна зрозуміти, скільки потрібно шаф і стелажів та де вони мають стояти, щоб не забирати площу у робочих місць і проходів.
Від робочих місць — до всього офісу
Коли зрозумілі потреби окремих співробітників, можна переходити до загальної планувальної схеми. На цьому етапі столи, тумби та шафи вже не розглядаються окремо: важливо, як вони працюють разом у конкретному приміщенні.
Проходи, оргтехніка та спільні зони
На плані стіл може поміщатися впритул до стіни, але в реальному офісі за ним стоїть крісло, яке потрібно відсунути. За спиною працівника може проходити інша людина. Відкриваються двері шаф і тумб, хтось підходить до принтера, а співробітники переміщуються між робочими зонами.
Тому під час 3D-розстановки потрібно перевіряти не лише геометричну можливість поставити меблі, а й простір навколо них. Окремо варто визначити місце для МФУ або принтера, запасів паперу, шредера та іншої спільної техніки. Якщо одним пристроєм користується весь відділ, його краще розташувати так, щоб співробітники не ходили постійно через чужі робочі місця.
Так само потрібно заздалегідь вирішити, де проходитимуть короткі обговорення. Для чотирьох-п’яти людей іноді достатньо приставного брифінг-стола біля робочого місця керівника. Якщо зустрічі регулярні, довші або в них бере участь більше людей, варто передбачити окремий стіл чи переговорну зону. Тут уже враховують не тільки кількість крісел, а й проходи, опори стола, екран для презентацій та підключення техніки.
3D-розстановка потрібна до замовлення, а не після
Попередній план дозволяє побачити помилки до того, як меблі приїдуть в офіс. Наприклад, на кресленні може з’ясуватися, що ще один стіл формально поміщається, але перекриває прохід; шафа заважає відкрити двері; бенч-система залишає надто мало місця за кріслами; а переговорний стіл входить у кімнату, але користуватися торцевими місцями незручно.
Спеціалісти ГРІГ™ можуть перенести отримані розміри у цифровий макет приміщення та виконати 3D-розстановку з точністю до 1 мм. У проєкті можна показати меблі в обраних кольорах, а за потреби — додати тіні, щоб простір сприймався наочніше. Це дозволяє ще до замовлення порівняти варіанти розташування та зрозуміти, який із них краще відповідає реальній роботі офісу.
Замовлення комплектується без зайвого ланцюга посередників: меблі надходять кінцевому покупцеві безпосередньо з виробництва, а складання виконують збирачі з виробництва. Для замовника це означає, що після погодження проєкту обрана комплектація переходить до практичної реалізації без додаткової ланки між виробництвом і покупцем.
15 хвилин на вихідні дані для 3D-проєкту
Для першого варіанта 3D-розстановки далеко не завжди потрібен окремий виїзд спеціаліста з рулеткою. Сам замір нескладного офісу може тривати десять хвилин, але потрібно погодити час, дістатися до об’єкта, виконати вимірювання, повернутися і лише потім передати інформацію 3D-проєктувальнику. У підсумку короткий замір здатний забрати значну частину робочого дня.
В умовах воєнного часу зайві поїздки містом або між населеними пунктами тим більше не завжди виправдані на попередньому етапі. Якщо приміщення має звичайну геометрію, замовник у багатьох випадках може приблизно за 15 хвилин самостійно зібрати все необхідне для початку роботи. Потрібні лише рулетка, аркуш паперу, ручка та телефон.
Для попередньої розстановки не кожен розмір потрібно знімати з точністю до міліметра. Якщо завдання — зрозуміти, як розмістити столи, бенч-системи, тумби, шафи та переговорну зону, похибка в один-два сантиметри в загальному розмірі стіни зазвичай не змінить принципового планувального рішення.
Інша ситуація — критичні місця. Якщо шафа повинна точно стати в нішу, бути втопленою між стінами або меблі мають розташовуватися з мінімальними зазорами, такий розмір потрібно перевіряти особливо уважно. Перед виготовленням або замовленням меблів для подібного місця може знадобитися контрольний професійний замір.
Що намалювати і записати на одному аркуші
Не потрібно намагатися зробити професійне креслення. Намалюйте від руки приблизний контур приміщення, поставте біля стін розміри, а поруч запишіть інформацію про людей та їхню роботу. Зручно рухатися в такій послідовності:
- Приміщення. Запишіть довжину основних стін. Якщо є ніші, виступи або складна геометрія — покажіть їх на схемі та поставте окремі розміри. Позначте двері, напрямок їх відкривання, вікна, колони, радіатори та інші нерухомі елементи.
- Люди. Вкажіть, скільки співробітників потрібно розмістити зараз і чи очікується збільшення команди. Якщо для частини людей потрібні окремі кабінети або особливі робочі місця, підпишіть це.
- Як вони працюють. Запишіть, де потрібні один або два монітори, велика робоча поверхня, креслення А1/А2, одночасна робота з кількома папками чи каталогами. Відзначте, яким співробітникам потрібно регулярно працювати разом і чи варто об’єднувати їхні місця в бенч-систему.
- Що потрібно зберігати. Приблизно порахуйте папки, архів, каталоги, зразки та інші матеріали. Визначте, що має бути біля конкретного працівника, а що можна розмістити у спільних шафах або стелажах.
- Спільні функції. Запишіть, чи потрібні МФУ або принтер, місце для запасів паперу, переговорна зона, брифінг-стіл, місця для відвідувачів, робоче місце керівника та інші спільні функції конкретного офісу.
- Комунікації та обмеження. Позначте розетки, мережеві точки, кондиціонери, екрани, радіатори та інші елементи, які потрібно врахувати. Розміри, де потрібна особлива точність — наприклад нішу для шафи — позначте на схемі зірочкою.
Після цього сфотографуйте аркуш телефоном. Разом із фотографією можна надіслати кілька звичайних фото самого приміщення — вони допоможуть зрозуміти розташування вікон, дверей, комунікацій та особливості простору. Цього часто достатньо, щоб спеціаліст почав створювати цифровий макет і перший варіант розстановки.
15 хвилин, аркуш паперу, рулетка і телефон — у багатьох випадках цього достатньо, щоб розпочати 3D-планування офісу. Чим точніше описано не лише саме приміщення, а й роботу людей у ньому, тим кориснішим буде проєкт. Його завдання — не просто красиво показати меблі, а до замовлення перевірити робочі місця, проходи, зберігання, спільні зони та можливість подальших змін.
Коротко: що потрібно для планування офісних меблів
З чого починати вибір меблів для офісу? З розмірів приміщення, кількості працівників і сценаріїв їхньої роботи. Лише після цього варто визначати розміри столів, бенч-системи, тумби, шафи та переговорні зони.
Чи обов’язково викликати замірника для першої 3D-розстановки? Ні. Для приміщення нескладної форми вихідні розміри часто можна зняти самостійно приблизно за 15 хвилин і надіслати схему разом із фотографіями.
Чи критична похибка в один-два сантиметри? Для попередньої розстановки звичайних офісних меблів така похибка в загальному розмірі стіни зазвичай не визначає планувальне рішення. Для ніш, вбудованих або точно підігнаних меблів потрібен контрольний точний замір.
Навіщо описувати роботу співробітників? Однакова кількість людей може потребувати різної площі. Два монітори, креслення А1, велика кількість відкритих документів або спільна робота кількох працівників безпосередньо впливають на розмір і конфігурацію робочих місць.
Коли доречна бенч-система? Коли кілька співробітників працюють як група, регулярно взаємодіють і їм зручно розташовуватися поруч. Бенч не варто використовувати лише заради максимально щільної посадки людей.
Що дає 3D-розстановка? Вона дозволяє ще до замовлення перевірити розміщення меблів, робочі проходи, системи зберігання, переговорні місця та різні варіанти комплектації. У ГРІГ™ така розстановка виконується в цифровому макеті з точністю до 1 мм, у кольорі та, за потреби, з тінями — безкоштовно для своїх клієнтів.
