Содержание
Вірусна пневмонія — головне ускладнення вірусних інфекцій, що спричиняють застуду або грип. При пневмонії легені запалюються, і це може загрожувати життю, якщо хвороба протікає важко.
Вірусна пневмонія є ускладненням ГРВІ — гострих респіраторних вірусних інфекцій, до яких належать, зокрема, застуда, COVID-19 і грип. При цьому захворюванні вірус вражає легені, починається їхнє запалення, з’являється кашель, а дихання стає утрудненим. Хвороба частіше протікає в легкій формі. Вона стає небезпечною, якщо її перебіг важкий, затяжний.
Найчастіше пневмонія є бактеріальною (викликаною бактеріями). Віруси стають причиною запалення легенів приблизно в третині спостережень. Навіть якщо пневмонія була спричинена вірусом, можливе приєднання бактеріальної інфекції внаслідок ускладнення. Різниця між вірусною та бактеріальною формою захворювання — у підходах до лікування. Якщо причина запалення легенів — бактерії, для лікування знадобиться антибактеріальна терапія. За вірусної пневмонії антибіотики марні. Їх призначають тільки у випадках, якщо вірусна пневмонія переходить у бактеріальну. Тому в жодному разі не займайтесь самолікуванням та звертайтесь на огляд до фахівців клініки «JMC». Докладніше за посиланням: https://jmc.org.ua/.
Причини
Найчастіше пневмонію викликають бактерії та віруси. Рідше причиною запалення легенів стає грибок або паразитарне ураження. До початку пандемії COVID-19 найпоширенішими були бактеріальні пневмонії, спричинені пневмококом Streptococcus pneumoniae. За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні в амбулаторних умовах на спричинені пневмококом пневмонії припадало 38% від загальної кількості спостережень, тоді як на респіраторні віруси лише 17%. У 2020 році через поширення нової коронавірусної інфекції ситуація змінилася, і частка вірусних пневмоній збільшилася.
Вірусну пневмонію спричиняють:
- віруси грипу A і B;
- аденовірус;
- вірус парагрипу;
- респіраторно-синцитіальний вірус;
- бокавірус людини;
- метапневмовірус людини;
- Вірус Епштейна — Барр;
- коронавіруси.
За імунодефіциту пневмонію може спричиняти цитомегаловірус або герпес. У дітей вона може ставати ускладненням кору або вітряної віспи.
Передача вірусів, здатних викликати пневмонію, відбувається під час контакту із зараженою людиною. Шляхи поширення — повітряно-крапельний (через дихання, під час кашлю, чхання) і контактно-побутовий (через речі, поверхні).
Хто в групі ризику?
Будь-яка людина може захворіти на вірусну пневмонію, але цей ризик вищий, а саме захворювання небезпечніше для:
- дітей молодшого віку;
- літніх людей (вік старше 65 років);
- пацієнтів, госпіталізованих у стаціонари;
- тих, у кого є хронічні хвороби легенів (бронхіальна астма, ХОЗЛ та інші), а також інші хронічні захворювання, включно з цукровим діабетом, цирозом печінки і хронічними хворобами серця;
- людей зі зниженим імунітетом: тих, хто заражений ВІЛ, туберкульозом, а також людей, які нещодавно перенесли трансплантацію органів або проходять хіміотерапію;
- вагітних жінок. Під час вагітності підвищений ризик тяжкого перебігу грипу, застуди, респіраторних інфекцій, і пневмонія може стати їх ускладненням;
- курців, оскільки куріння погіршує стан легенів і послаблює імунітет.
Запалення легенів небезпечне не тільки важкими ускладненнями, а й смертю.
Кількість смертей через пневмонію поступово знижувалася, але після появи нової коронавірусної інфекції вона знову збільшилася.
Симптоми
Легка форма захворювання схожа на застуду або грип, але триває довше. У вірусної пневмонії такі ознаки:
- кашель із відділенням мокротиння;
- біль у грудях під час кашлю або дихання;
- поява задишки навіть за невеликих навантажень або в стані спокою;
- слабкість, втома;
- при ослабленому імунітеті та у віці старше 65 років можлива знижена температура;
- зниження апетиту;
- рідко — нудота, блювання або діарея.
Часто симптоми різняться залежно від того, який саме вірус викликав пневмонію.
- За аденовірусу пневмонія протікає гостро, з кашлем, нежиттю, підвищенням температури до 38-39°C, задишкою, вологими хрипами в легенях. Висока температура може зберігатися до 10-15 діб.
- За грипу типові симптоми ГРВІ доповнюються задишкою, кашлем із мокротою, болем у грудях під час видиху.
- За парагрипу запалення легенів частіше розвивається в маленьких дітей. У важких випадках може виникати різке підвищення температури, судоми, діарея.
У дітей вірусна пневмонія частіше протікає без важких симптомів, але зі зниженням апетиту, появою блідості шкіри через нестачу кисню. У літніх людей хвороба може супроводжуватися запамороченням, слабкістю, сплутаністю свідомості.
Коли звертатися до лікаря?
Потрібно звернутися до терапевта або пульмонолога, якщо:
- температура тіла піднімається вище 38,5°C;
- з’явилася задишка;
- з’явився кашель;
- при диханні є біль у грудях.
Важливо! Навіть якщо симптоми виражені слабо, людям із групи ризику потрібно обов’язково проконсультуватися з лікарем.
Діагностика
Діагностику виконує терапевт або пульмонолог. Лікарю потрібно розповісти про наявні симптоми, описати свій стан. Якщо є супутні захворювання, особливості здоров’я, про які має знати лікар, потрібно повідомити йому про них. Під час огляду лікар прослухає грудну клітку за допомогою фонендоскопа, щоб оцінити серцебиття та наявність сторонніх звуків під час дихання. Якщо є ознаки дихальної недостатності, лікар виміряє рівень кисню в крові за допомогою пульсоксиметра. Це — оптичний датчик, який надягають на палець. Додатково лікар може призначити:
- флюорографію, рентгенографію або КТ грудної клітки;
- дослідження зразків мокротиння (для виявлення збудника);
- клінічний аналіз крові для контролю загальних показників здоров’я.
Лікування вірусної пневмонії
Лікування вірусної пневмонії призначає лікар після діагностики та з урахуванням тяжкості захворювання. Найчастіше лікування проводиться вдома і є симптоматичним. Лікар порекомендує вживати більше рідини, приймати вітаміни, дотримуватися постільного режиму. Він призначить лікарську терапію:
- противірусні препарати, їх підбирають з огляду на те, який саме вірус спричинив пневмонію;
- жарознижувальні лікарські засоби (призначають парацетамол або нестероїдні протизапальні засоби);
- анальгетики за наявності болю;
- амброксол щоб полегшити кашель, зробити мокротиння рідшим.
У разі вірусної пневмонії будь-які препарати можна приймати тільки за призначенням лікаря.
Якщо людина перебуває в групі ризику, навіть за легкого перебігу вірусної пневмонії їй можуть рекомендувати госпіталізацію. Під час госпіталізації, крім лікарської терапії та більш інтенсивного догляду, може виконуватися респіраторна підтримка. Вона потрібна, якщо розвивається полісегментарна одно- або двобічна пневмонія (запалення кількох сегментів однієї або обох легень), у разі розвитку дихальної недостатності, якщо з’являється задишка, якщо дихання стає утрудненим. Для респіраторної підтримки виконують:
- Киснетерапію — вдихання кисню через спеціальні носові канюлі або лицьову маску.
- Штучну вентиляцію легень. Виконується за допомогою апарату, який примусово подає повітря в легені, щоб забезпечити насичення крові киснем і евакуацію вуглекислого газу.
- ЕКМО. Використовується, якщо гостра дихальна недостатність прогресує внаслідок великого ураження легеневої тканини. Метод забезпечує пряме насичення крові киснем за допомогою спеціального апарату.
Антибактеріальні препарати за вірусної пневмонії призначають тільки якщо приєднується вторинна бактеріальна інфекція або з’являються гнійні ускладнення. Якщо ознак бактеріального запалення немає, застосування антибіотиків недоцільне і може бути небезпечним.
Ускладнення
Унаслідок пневмонії можуть виникати важкі ускладнення:
- Бактеріємія. Розвивається, якщо бактерії потрапляють у кров із легень. Інфекція може вражати інші органи та провокувати нові хвороби.
- Задишка, дихальна недостатність, порушення дихання, поліорганна недостатність. Розвиваються за важкого запалення легень і потребують кисневої підтримки. Ризик цього ускладнення збільшується, якщо в людини є хронічні хвороби органів дихання.
- Поява плеврального випоту. У цьому випадку в плевральній порожнині накопичується занадто багато рідини, і легені не можуть повністю розширюватися. Це додатково знижує ефективність дихання.
- Абсцес. У разі абсцесу в легенях з’являється гній. У цьому разі для лікування необхідна антибактеріальна терапія. Також може знадобитися видалення гною за допомогою дренажу або хірургічного втручання.
- Міокардит. Позалегеневе ускладнення, за якого запалюються тканини серця. З гострої форми міокардит може переходити в хронічну. Ознаки міокардиту — болі в серці, задишка, можливе прискорене серцебиття, але це захворювання може протікати і безсимптомно.
Прогноз і профілактика
Для більшості випадків вірусної пневмонії прогноз є сприятливим, і захворювання лікується за 14 днів. У 30-40% випадків перебіг хвороби може бути важким, затяжним (до 3-4 тижнів) із ризиком розвитку хронічних хвороб органів дихання. Дихальна функція легень після пневмонії може бути знижена внаслідок утворення вогнищ фіброзу (рубців) у місцях ураження легеневої тканини.
Знизити ризик розвитку вірусної пневмонії можна кількома способами.
- Пройти вакцинацію. Є кілька видів вакцин для профілактики грипу та інших вірусних інфекцій. Потрібно проконсультуватися з лікарем, щоб скласти графік щеплень. Вакцинація особливо важлива для людей із груп ризику. Під час підвищеного ризику розвитку пневмоній (весна, осінь) слід подумати про отримання вакцин проти грипу, пневмокока, гемофільної інфекції.
- Дотримуватися правил гігієни та запобіжних заходів. Потрібно частіше мити руки, а в період епідемій користуватися засобами індивідуального захисту (медичними масками та рукавичками), намагатися уникати місць скупчення людей. Бажано менше контактувати з хворими людьми.
- Відмовитися від шкідливих звичок: не курити й обмежити вживання алкоголю. Це допоможе поліпшити загальний стан здоров’я і знизить навантаження на імунітет.
- Контролювати загальний стан здоров’я. Важливо зміцнювати імунітет, правильно харчуватися, приймати рекомендовані лікарем вітаміни, достатньо спати, бути фізично активним.
Вірусна пневмонія частіше розвивається як ускладнення ГРВІ. Вона може бути небезпечною для літніх людей, дітей і людей із хронічними захворюваннями. Щоб знизити ризик важких наслідків, важливо звертатися до лікаря за лікуванням за перших же ознак захворювання, зміцнювати імунітет і контролювати стан свого здоров’я.