
Содержание
Нотаріальне засвідчення перекладу — це і є сертифікований переклад. Це означає засвідчення перекладеного тексту нотаріусом. Нотаріальний переклад проводиться з метою завірити та підтвердити справжність підпису перекладача.
Сертифікований переклад документів потрібен під час проходження багатьох стандартних процедур при в’їзді в іноземну країну. При цьому нотаріусом можуть бути засвідчені переклади не всіх документів, а лише тих, які відповідають певним формальним вимогам.
Сертифікований переклад також засвідчується самим перекладацьким агентством. Якщо на нотаріальному перекладі проставляється лише особистий підпис перекладача, то на сертифікованому ще й печатка бюро перекладів.
У готовому вигляді такий переклад складається з:
- Безпосередньо перекладеного тексту
- Оригіналу документа
- Підпису перекладача
- Засвідчення перекладу нотаріусом — печатка, підпис.
При цьому нотаріус може засвідчувати як тільки підпис перекладача, так і підпис перекладача. Детальніше про цей вид перекладу та його особливості читайте на сайті.
При цьому перекладач, що працює з документом для подальшого нотаріального засвідчення, має відповідати 2 важливим вимогам:
- Мати документи про освіту, які підтверджують його високу кваліфікацію.
- Бути присутнім у нотаріуса під час засвідчення ним перекладу.
В деяких випадках нотаріусу необхідно надати оригінал документа, що засвідчується.
Процедура нотаріального засвідчення документів: поетапно
По-перше, замовнику необхідно врахувати кілька вимог щодо подання документів для нотаріального посвідчення:
- у документах не повинно бути жодних пошкоджень, виправлень чи закреслень
- документи повинні відповідати вимогам та нормам законодавства
- у випадку з іноземними документами, вони повинні бути легалізовані або містити штамп «апостиль»
По-друге, потрібно розуміти, як саме виконується сертифікований переклад документів. Він складається з наступних етапів.
1. Визначення потреби нотаріального перекладу
Законодавство визначає перелік документів, які потребують нотаріального перекладу, Туди входять наступні типи документації:
- освітні
- банківські
- судові
- митні
- фінансові
- особисті (довідки, паспорти)
- юридичні
- тощо
Якщо ви не впевнені, чи потрібне нотаріальне засвідчення перекладу, краще звернутися до професіоналів для консультації.
2. Переклад тексту документа
Виконувати нотаріальний переклад має виключно професійний перекладач. У процесі перекладу важливо зберегти точність та повний зміст оригінального тексту. Перекладач повинен мати спеціалізацію та досвід роботи з конкретними документами, щоб гарантувати високу якість перекладу.
3. Оформлення нотаріального перекладу.
Він повинен містити повну копію оригінального документа, а також переклад тексту на цільову мову. Важливо дотримуватись офіційних вимог до оформлення документа, щоб уникнути непорозумінь та сумнівів у його справжності зі сторони органів, в які ці документи будуть подаватися.
4. Засвідчення перекладу нотаріусом
Засвідчення нотаріального перекладу є обов’язковою вимогою для надання документа юридичної сили. Нотаріус перевіряє правильність оформлення документа, підтверджує своїм підписом та печаткою його справжність та відповідність оригіналу. Завірений документ стає офіційним і може бути використаний для юридичних в Україні. Для проведення юридичних дій за кордоном на нотаріальний переклад потрібно поставити апостиль. Для цього попередньо потрібно проставити апостиль на оригінал документа.
У виконання сертифікованого перекладу беруть участь лінгвісти та нотаріуси. Перекладачі повинні досконало знати іноземну мову та мати підтвердження цьому — диплом про вищу лінгвістичну освіту. Нотаріус має досконало знати особливості оформлення перекладу. Якщо в нього виникнуть питання щодо професійної підготовки лінгвіста, він може відмовити в посвідченні підпису.
Але зазвичай цього не відбувається, оскільки фахівці працюють в команді та впевнені у професіоналізмі один одного. Крім того, кожен текст проходить через редактора та коректора, які перевіряють наявність помилок, неточностей тощо. Тому не бажано нотаріально засвідчений переклад у фрілансерів, а здійснити його самостійно без відповідної освіти взагалі неможливо.